';
  • ЯК ПРАЦЮЄ СЕРВІС
  • КЕЙСИ
  • БЛОГ
  • 044 337 39 67
  • FAQ'S
  • ПРО НАС
  • ІНФОРМАЦІЯ

    Кейси

    Блог

    FAQ’s

    КОНТАКТИ

    +38 044 337 39 67

    hi@bpa.com.ua

    Україна, м.Київ

    вул. Грушевського 28/2

    Не може або не хоче? Посібник для керівника відділу

    Ви керівник. У вас є штат. Він вас не задовольняє. І це неправильно.

    Що ж робити з недбальцями?

    Відправити на курси?

    Розділити з ними лихо та прикрощі?

    А може, звільнити та знайти інших?

     

    Давайте відразу домовимося. Ми не будемо розмовляти про мотивацію. Будемо вважати, що ви вже й премії їм видавали, і грамоти роздавали, і корпоратив за ударну роботу обіцяли. А все без пуття.

    Визначаємо конкретну проблему і боремося з нею.

     

    Є кілька можливих варіантів (потрібне підкреслити).

    • Є норма, і працівник її не виконує. Чому так відбувається?
    • Він не може. Немає кваліфікації, таланту, голова не в ту сторону.
    • Він не хоче. І все.
    • Нормативи нездійсненні – або надто високі, або застарілі.
    • Винен хтось інший. Насправді це прекрасний і талановитий менеджер, але товар настільки «неліквід», що його повертають.

     

    Реально щось зробити з працівником можна тільки в перших двох пунктах. В інших – питання не до нього, але що робити, в принципі, зрозуміло.

     

     

    Робітник не може. Чому?

      

     

    Тому що немає достатньої кваліфікації.

     

    Тому що не пристосований до змін на ринку. 

    Вихід: навчаємо і пристосовуємо. Курси, семінари, практики. Робітник, який активно пручається навчанню, – реальний кандидат на звільнення.

      

     

    Тому що не дотягує.

     

    Вихід: звільнення. Нічого особистого – він не повинен отримувати гроші за те, чого робити не вміє і ніколи не зуміє 

     

      

    Тому що не може працювати з цими людьми.

     

    Можливо, кожен з ваших співробітників – найпрекрасніший у світі фахівець. Але коли ці генії та майстри своєї справи зустрічаються разом, настає хаос і анархія. Тому що у відділі немає найважливішого – корпоративної культури, конкретних правил роботи в команді, чіткого розподілу обов’язків. Якщо правил немає – колектив їх швидко придумає самостійно, далеко нераціонально і вже точно не на користь компанії. 

     

    Розробка корпоративної культури – основна задача кожного керівника відділу. Так, ви зібрали дорослих людей. Але дорослі люди – особливо виконавці, а не керівники – звикли жити за чітким зводом правил. Так, як їх навчили в школі і ВУЗі. Якщо ж правил немає, то «Е-ге-гей, Петрику, дай списати, Михайло, спали журнал к чортам, Ганнусю, давай листуватися». Гірш того – якщо ви не проявите себе, як організатора і людину з чіткими вимогами, тоді в колективі з’явиться неформальний «чорний» лідер – той самий поганий хлопець в школі, який першим почав пиячити та палити. 

     

    Вихід: перепишіть всі правила гри. Висуньте перед відділом ультиматум. Розкажіть, що буде, якщо його не дотримуватися. Керівник повинен бути лише один.

     

     

    Тому що заважають сімейні/особисті обставини.

     

    «Я такий неуважний, вибачте, будь ласка». 

    «Галино Миколаївно? Вибачте, я не зможу сьогодні вийти…кахи-кахи…ой, знову захворів, щось вже 6-й раз за місяць…ні, завтра не вийду, до лікаря…».

    (Істеричні ридання) «Федоре Івановичу? Я просто не можу вийти, ніяк, у моєї подруги помер хом’ячок, крім мене її немає кому втішити…він був такий милий, Федоре Івановичу, ви б бачили!».

     

    Є люди, у яких постійно щось трапляється. І часто керівники беруть на себе функцію психотерапевта і починають таких співробітників «лікувати». Результат зазвичай невтішний. Людина, відчуваючи підвищену увагу турботливого шефа, починає цим зловживати. «Протверезити» ледацюгу допоможе неупереджений погляд керівника.

     

    Вихід: особливості конкретного працівника заважають йому виконувати свою роботу, як годиться? Чия це проблема? Хто це повинен вирішувати? Я готовий терпіти це далі, і чи вартий цей конкретний працівник мого терпіння?

     

    Ні, ви не станете від того монстром. Ви можете дати людині один шанс. Не скористалася? Її проблеми.

     

     

    Співробітник не хоче – значить, йому і так комфортно

     

     

    Сидить собі і виконує посередню роботу за посередню зарплатню.

     

    Вихід: терміново виштовхуємо його із зони комфорту. Наше завдання – зробити так, щоб незручності від наслідків невиконаної роботи стали набагато більшими, ніж незручності від виконання цієї самої роботи.

     

    Якщо ж небажання працювати – це кредо співробітника, тоді він вам просто не потрібний.

     

     

    І пам’ятайте: рівень позитивної мотивації завжди повинен перевищувати рівень «репресивних заходів». Інакше замість результатів отримаєте відділ, навчений безпорадності.


    БЛОГ b.p.a

    ПРО ВСЕ, ЩО СТОСУЄТЬСЯ
    ПІДПРИЄМНИЦТВА І БІЗНЕС ЛАЙФХАКІВ